Спускають бойові та несуть дрони у ломбарди. Чому Україну накрила епідемія лудоманії

В Україні епідемія лудоманії. Особливо гостро це торкнулося військових, які через залежність програють зарплату, бойові та змушені брати кредити і нести в ломбарди тепловізори та дрони. Водночас гемблінгові компанії навмисне таргетуються на бійців ЗСУ задля отримання ще більших прибутків.

В Україні у сфері азартних ігор працює 22 компанії, які офіційно ліцензовані КРАІЛ (Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей). Водночас за даними Ukrainian Gambling Council, на кінець 2023 року в Україні діяло понад 1 тис. нелегальних гемблінгових компаній.

КРАІЛ спільно з правоохоронцями веде роботу щодо блокування доступу на території нашої країни до понад 600 нелегальних гральних сайтів.

Легальні гральні компанії у 2023 році отримали 53 млрд грн доходу від своєї діяльності та 6,9 млрд грн чистого прибутку. Проте НБУ оцінює місячний обіг вітчизняного грального бізнесу в 12-15 млрд грн. Це за скромними підрахунками 144 млрд грн на рік, що втричі більше, ніж виторг легальних компаній грального бізнесу. Сума співставна з двома бюджетами Києва.

У січні-лютому 2024 року гральний бізнес сплатив 2,2 млрд грн податків до бюджету, що на 370% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом же за 2023 рік Україна отримала з азартних ігор 10,4 млрд грн податків.

Соціологічна група "Рейтинг" до повномасштабної війни проводила опитування, відповідно до результатів якого 24% респондентів визнали себе азартними людьми. Проте офіційної статистики, яка показувала б наскільки серйозною для України є проблема лудоманії, не існує.

Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей веде так званий Реєстр лудоманів, але він геть не репрезентативний, адже потрапити до нього можна лише в трьох випадках:
гравець добровільно подає заяву на самообмеження;
за рішенням Комісії на підставі заяви про обмеження від родичів;
за рішенням суду.

Проте кількість лудоманів зростає щороку. 87% з них були включені до Реєстру протягом 2023-го, і станом на початок 2024 року їхня кількість складала 3,7 тис. осіб

За словами голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Івана Рудого, станом на 1 квітня в Реєстрі вже майже 6 тис. осіб.

Для них передбачені тимчасові заборони на відвідування гральних закладів – на строк від 6 місяців до 3 років. По завершенню термінів дія обмежень автоматично припиняється. Також Закон 9422, ухвалений в грудні 2023-го, забороняє видавати кредити лудоманам, що потрапили до Реєстру. Проте це можливо лише в разі, якщо зазначається, що людина використовувала кредитні гроші для гри.

Загалом проблему ігроманії в Україні загострила повномасштабна війна. Адже стрес і психічне напруження – сприятливі умови для розвитку різноманітних залежностей і ігрова залежність – не виняток. Насамперед у зоні ризику опинилися військовослужбовці, які вже третій рік перебувають на фронті.

Спускають усю зарплату й закладають дрони та тепловізори

29 березня 2024 року командир відділення БПЛА в 59-й окремій мотопіхотній бригаді Павло Петриченко зареєстрував на сайті президента петицію із вимогою обмежити роботу онлайн-казино.

"Військовослужбовці вже третій рік знаходяться далеко від своїх сімей, в стресових умовах та без можливості повноцінного відпочинку, тож є особливо психологічно вразливими. Для багатьох із них азартні ігри стають єдиним способом впоратися зі стресом, а тому швидко викликають дофамінову залежність та послаблюють їх самоконтроль. Непоодинокі випадки, коли ігрозалежні військовослужбовці витрачають на ігри все своє грошове забезпечення та беруть мікрокредити, цим заводячи себе та свої сім’ї в боргову яму, або ж здають в ломбарди дрони та тепловізори, цим завдаючи шкоди не лише собі, але і побратимам", – ідеться в петиції.

Гральний бізнес, стверджує Петриченко, користується такою вразливістю, навмисне спрямовуючи рекламу на військовослужбовців, використовуючи символіку ЗСУ в онлайн-казино та "відбілюючи" свою діяльність благодійними пожертвами на користь ЗСУ.

"Багато російських онлайн-казино таргетують рекламу на українського споживача, щоб отримати доступ до персональних даних військовослужбовців та інших громадян, що несе безпосередню загрозу національній безпеці нашої держави. Величезні борги військовослужбовців з ігровою залежністю також можуть стати елементом тиску та маніпуляції зі сторони спецслужб країни-агресора", – наголошує автор петиції.

Павло Петриченко просить внести до Верховної Ради невідкладний законопроєкт, який передбачатиме:
на час воєнного стану, заборону азартних ігор та доступу до онлайн-казино для військовослужбовців;
заборону реклами азартних ігор з використанням символіки ЗСУ, та будь-якої пов?язаної символіки чи предметів з війною та армію;
заборону благодійним фондам співпрацювати з учасниками грального ринку;
заборону військовим частинам приймати на баланс майно у вигляді благодійної допомоги від учасників грального ринку або пов’язаних фізичних чи юридичних осіб;
заборону будь-якої реклами чи публічних згадок фактів надання учасниками грального ринку благодійної допомоги військовослужбовцям;
заборону ломбардам приймати дрони, тепловізори та інші схожі товари подвійного призначення;
зобов’язання інтернет-провайдерів та мобільних операторів блокувати сайти нелегальних казино.

Необхідні для розгляду президентом 25 тис. підписів петиція зібрала менше ніж за добу. Володимир Зеленський того ж дня "доручив голові Служби безпеки України, Держспецзв?язку, Мінцифри та секретарю РНБО зібрати всю аналітику з цього питання і наступного (тобто вже цього. – Ред.) тижня запропонувати рішення".

Військовослужбовці в соцмережах почали ділитися історіями про лудоманію, з якими вони стикалися під час служби. Хоч кожна з них унікальна, всі вони зводяться до одного сценарію.

Військовослужбовці, особливо молоді, починають спускати в онлайн-казино все грошове забезпечення й бойові. Щоб продовжувати грати, займають у побратимів або ж беруть позики в МФО, нерідко закладають у ломбарди майно. Рідним ігромани кажуть, що не отримують гроші через командування.

2024-04-04
Джерело: www.rup.com.ua